Home |  Elder Rights |  Health |  Pension Watch |  Rural Aging |  Armed Conflict |  Aging Watch at the UN  

  SEARCH SUBSCRIBE  
 

Mission  |  Contact Us  |  Internships  |    

 



back

Want to support Global Action on Aging?

Click below:

Thanks!

 

 

 

   

У 90 почала писати вірші

Новий канал, 1 лютого 2003


Унікальна людина мешкає на Дніпропетровщині. У 90 років Євгенія Микитівна Кучеренко почала писати вірші. Зараз їй - 98. У Дніпропетровську кажуть, що поетеса тримала за руку людину, яка потиснула руку Пушкіна. Нещодавно друзі Євгенії Кучеренко видали її першу поетичну збірку.

Євгенія Микитівна зараз прикута до ліжка. Поруч із нею - радіола, а на стіні - телефон. За допомогою цих предметів старенька спілкується зі світом.

Уже за першими нотами вона може упізнати будь-який музичний твір. Музика – це все, що залишилося. Звісно, окрім поезії – каже Євгенія Кучеренко. Свого першого вірша вона написала у 90. Саме тоді лікар сказав, що її чекає неминуча сліпота.

Євгенія Микитівна: Итак, конец. Надежды больше нет. И мне уж никогда не видеть белый свет. И дорогих мне лиц уж больше не увидеть. Страшнее не могла судьба меня обидеть.

Услід за цими гіркими рядками з’явилися інші – сповнені і надії, і прийняття долі. Вона втратила усіх рідних. Батька розстріляли у 37-му, донька загинула під час вітчизняної війни, чоловік помер. Залишилися тільки вірні друзі. Одному з них вона й надиктовувала свої вірші. Тому на пам’ять їх майже не знає.

Римувати свої думки Євгенія Микитівна уміла ще замолоду, коли була гімназисткою. Захоплювалася російською класикою, яку їй купували батьки – актори місцевого театру. Після війни перечитала усі бібліотечні раритети. Бібліотекарем працювала протягом тридцяти років – аж до пенсії. Утім, писати сама не наважувалася.

А в 90 років поезія стала для неї порятунком. Після того, як жінка осліпла – вона мало не наклала на себе руки. Натомість, почала писати.

Збірка “Остання зоря”, гроші на яку зібрали друзі Євгенії Кучеренко, має наклад усього 100 екземплярів. Дніпропетровські літератори хочуть створити фонд поетеси, щоб видати книжку. Її поезію вони називають справжньою. Бо вірші написані людиною, яке перебуває у граничному стані – між двома світами.


Copyright © 2002 Global Action on Aging
Terms of Use  |  Privacy Policy  |  Contact Us